Профінструмент для економіста

Ваш помічник по всім економічним питанням

Згодом великий грошовий ринок переміститься в голлан-дию. ще пізніше

profinstrument107Згодом великий грошовий ринок переміститься в Голлан-дию. Ще пізніше - до Лондона. Але з усіх цих розсіяних ринків найважливішим з по-зіцій цієї книги був ринок праці.

Як і Маркс, я залишаю осторонь класичний випадок рабства, якому, однак, суж-дено було продовжитися і знову розквітнути '^. Для нас проблема криється у тому, щоб побачити, як людина або, принаймні ме-ре його праця ставали товаром.

Володар такого яскравого розуму, як Томас Гоббс (1588-1679), вже міг сказати, що «міць [ми сказали б - робоча сила] всякого індивіда є товар», річ, яка нормально пропонується до обміну в рамках ри-нічний конкуренції '* '. Однак у той час це ще не було добре знайомим поняттям.

І мені подобається це випадкове раз-мислення непомітного французького консула в Генуї - розуму, не-сумніву, що відстала від свого часу: «Це вперше, мон-сеньйор, щоб чув я сформульованим, що людина може бути обчислений в грошах». А Рікардо попросту напише: «Праця, як і будь-які речі, кои можна купити або продати...» '^ Однак же сумнівів немає: ринок праці - як реальність, якщо і не як поняття, - не створення індустріальної ери.

Ринок праці - це такий ринок, де людина, звідки б він не був, перед-стає позбавленим своїх традиційних «засобів виробництва» (якщо припускати, що він ними небудь мав): земельної ділянки, ткацького верстата, коні, двоколки.. . Він може предло-жити лише свої кисті, свої руки, свою «робочу силу».

І, ра-зумеется, своє вміння. Людина, яка таким способом на-приймаються або продає себе, проходить крізь вузьку щілину ринку і виходить за межі традиційної економіки.

Цей феномен з незвичайною ясністю постає перед нами, коли справа стосується гірників Центральної Європи. Довгий час пробувши неза-мимі ремісниками, які працювали невеликими групами, вони в XV і XVI ст. змушені були перейти під контроль купців, які одні тільки здатні були надати гроші, не-обхідні для великих капіталовкладень, яких вимагає обо-нання глибоких шахт.

І ось вони виявилися найманими ра-бочімі. Хіба ж не вимовили в 1549 р. вирішального слова шеффени (члени магістрату) Йоахимсталь [сучасний Яхимов], невеликого гірничопромислового містечка в Чехії: «Один дає гроші, інший роботу» ("Der eine gibt das Geld, der andere tut die Arbeit") "Навряд чи можна було б придумати кращу формулу для раннього протистояння Капіталу і Праці.