Профінструмент для економіста

Ваш помічник по всім економічним питанням

По цих шляхах і каналах барки і шестова плашкоути безперервно

profinstrument202По цих шляхах і каналах барки і Шестова плашкоути безперервно приходили в велике місто. Але й самі незначні водні потоки використовувалися по-всеместно.

На плоскодонних судах, які спускалися по Ебро «від Тудела до Тортоса і до моря», ще на початку XVIII ст. перевозили порох, кулі, гранати та інші боєприпаси, що з-готовлялісь в Наваррі,-і це незважаючи на тисячі складнощів, зокрема на «Флішскій водоспад, де товари вивантажують, з тим щоб нижче за течією занурити знову» ^. Класичною областю річкового судноплавства в Європі в ще більшій мірі, ніж Німеччина, були країни за Одером - Польща та Литва, де ще в середні століття розвинулося активне плавання по річках на величезних плотах з колод; на кожному плоту будів-лась будка для сплавників. Цей обширнейший транспортний потік поклав початок річковим портам Торунь, Ковно (Каунас), Брест-Литовська; він же викликав і нескінченні суперечки ^ 5.

Однак у світовому масштабі ніщо не могло зрівнятися із судноплавством Південного Китаю, від Блакитної річки [Янцзицзян] до кордонів Юньнані. Очевидець відзначав близько 1733: «Від цього судноплавства залежить величезна [внутрішня] торгівля Китаю, якій немає подібної у всьому світі...

Всюди бачиш неперерв-ное рух суден, човнів, плотів (серед плотів трапляється ві-діти такі, що длиною до Полулях, які спритно вигинаються на річкових закрутах); в будь-якому місці все це утворює мало не плаваючі міста. Шкіпери човнів так і живуть на них вме-сте зі своїми дружинами та дітьми, так що можна прекрасним чином переконатися в справедливості повідомлень більшості мандрівників, ніби там, у цій країні, майже стільки ж народу живе на воді, скільки в містах і селах »^ . Вже батько де Магальянш писав: «У світі немає жодної країни, кото-раю щодо навігації [розумій: річкового судноплавства] могла б зрівнятися з Китаєм...», де «є дві імперії-одна на воді, інша на суші, і стільки ж Венеції, скільки го-пологів »^. Ось судження очевидця: у 1656 р. він протягом чотирьох місяців піднімався до самої Сичуані по Янцзи, «Які саме Сином моря», по «Янцзицзян, яка, як море, біс-гранична і бездонна».

Трохи років потому, в 1695 р., один пу-тешественнік стверджував, ніби китайці в принципі «люблять жити на воді, подібно качках». Він пояснює: годинами, цілими днями пливеш «посеред плотів», канали і ділянки річок в горо-дах доводиться проходити, «пробираючись крізь величезну кіль-кість човнів», з приводить у відчай повільністю ^.