Профінструмент для економіста

Ваш помічник по всім економічним питанням

Подальший прогрес: вексель більш не буде обмежуватися

profinstrument085Подальший прогрес: вексель більш не буде обмежуватися простим переїздом з одного місця в інше, як то було при первісному його іс-користуванні. Ділові люди стануть його пересилати з місця на місце, з ярмарку на ярмарок-це те, що у Франції іменова-лось «обміном і переобменом» («change et rechange»), а в Іта-ща-підписанням нового векселя (ricorsa).

Такі прийоми, озна-чавшіе «продовження» кредиту, зробилися загальними в період скрути XVII в. Тоді при потуранні ділових людей всюди роз'їжджали численні «авантюристи»; стало навіть цілком звичайним переводити векселі на себе, що широко розорювало ворота для безлічі зловживань. За прав-де кажучи, ці зловживання передували XVII в.: Нам відомі з 1590 р. переводиться векселів на користь Фуггерів, а в 1592 р.-на ліонські банки, більше того, в Генуї, місті нов-ходи, вони відомі з XV в. Не будемо також говорити, ніби банківський квиток з'явився в 1661 р. в касах Стокгольмського банку (там його вживання, втім, припинилося швидко-в 1668г). або ж, що більш ре-ально, в конторах Англійського банку в 1694 р. Були квитки та квитки.

Перш за все з 1667 р. в Англії збільшилося кількість пла-тежних ордерів (orders), прототипу банківських квитків, а ще раніше, в середині століття, звичайною справою було використання goldsmiths 'notes, пізніше прозваних banker's notes: золотих справ майстри в Лондоні приймали на зберігання гроші в обмін на векселі. У 1666 р. тільки в одного з таких золотих справ майстра-рів було в обігу 1200 тис. фунтів стерлінгів у векселях.

До їх кредитом вдавався і сам Кромвель. Банківський квиток майже спонтанно народився з комерційного вжитку.

То було питання життя або смерті: в 1640 р. король Карл 1 захопив в Тауері злитки цінних металів, здані на зберігання купцями Сіті, і купці знайшли для своїх авуарів притулок у золотих справ майстра-рів (goldsmiths), створюючи тим їх стану (аж до основа-ния Англійського банку). Але Англія не володіла в цій області монополією на ран-неї розвиток. «Каса ді Сан Джоржо» («Саsа di San Giorgio») щонайменше з 1586 р. мала свої квитки (biglietti), які на-чіная з 1606 р. будуть оплачуватися золотою або срібною мо-нетой, в залежності від того, який внесок їх гарантував.