Профінструмент для економіста

Ваш помічник по всім економічним питанням

Подвигом ж було те, що англії удава-лось бути рівною в бюджетному

profinstrument081Подвигом ж було те, що Англії удава-лось бути рівною в бюджетному відношенні зі страною вдвічі більшою або ж удвічі більшою, ніж вона. То була ляжу-шка, якою всупереч уроку байки попросту вдалося зробитися такою ж великою, як і бик.

Цей подвиг піддається розумінню лише в світлі доходу на душу населення, з одного боку, і структури податку - з дру-гой. Прямий податок, що складав у Франції головну частину фіскального тягаря, завжди сприймався погано в політич-ському та адміністративному відносинах і важко піддавався збільшенню.

В Англії ж саме непряме оподаткування вельми численних продуктів споживання (включаючи і масове споживання) утворювало найбільшу частку на-логу (70% в 1750-1780 рр..). А адже такий непрямий податок ме-неї видно, його легше приховати в самих цінах, і він тим більше про-дуктівен, що національний ринок був відкритий ширше, ніж у Франції, що споживання зазвичай проходило через ринок.

Нарешті, навіть якщо прийняти запропонований вище розрив ме-жду вказаними розмірами ВНП (160 і 68 млн. фунтів стер-лінгов), співвідношення чисельності населення становило 1 до 3 на користь Франції, і Англія цілком очевидно випереджала в гон-ці за дохід на душу населення: 5 фунтів у Франції, 7,31 фун-та в Англії. Різниця помітна, хоч і не настільки велика, як по-лага англійські карикатуристи, звиклі зображати ан-глічаніна в образі великого і масивного Джона Буля, а француза у вигляді худого чоловічка.

Чи не тому, що такий спосіб в кінцевому рахунку був йому нав'язаний, або ж в силу націоналістичної реакції Луї Симон ^, цей француз, який став американцем, стверджував, що був вражений в Лондоні в 1810-1812 рр.. маленьким ростом англійців, яких зустрічав на вулиці? У Брістолі новобранці здалися йому низькорослі-ми, лише до офіцерів його погляд був прихильний!

Так що ж сказати на закінчення? Може бути, що еконо-мічного зростання Франції в XVIII в. недооцінили; в цей момент вона якраз нагнала частину свого відставання, безсумнівно зі всіма тими незручностями в структурної трансформації, які зазвичай викликає прискорене зростання.

Але також і те, що масив-ное багатство Франції не запанувало над «штучним», як висловлювався Аккаріас де Серіонн, багатством Англії. Віз-несемо ще раз хвалу штучному.

Якщо я не помиляюся, Ан-глія протягом багатьох років жила під великим напряже-ням, ніж Франція. Але саме це напруга живило геній Альбіону. І нарешті, не будемо забувати те, що в цьому довгому поєдинку залежало від обставин.