Профінструмент для економіста

Ваш помічник по всім економічним питанням

Поруч був театр, і у прокопа було там своє приміщення, де він продавав

profinstrument163Поруч був театр, і у Прокопа було там своє приміщення, де він продавав прохолодні на-Пітко. Сучасне кафе не могло залишатися привілеєм якогось кварталу або якийсь вулиці.

До того ж розвиток міста по-немногу ставило в невигідне становище лівий берег до вигоди берега правого, більш жвавого, як показує це обоб-щенная карта розміщення паризьких кафе у XVIII ст. - Всього б-ло від 700 до 800 закладів ^. Тоді і утвердилася слава кафе Регентства, заснованого в 1681 р. на площі Пале-Руаяль (коли остання збільшиться в розмірах, кафе переїде на своє нинішнє місце на вулиці Сент-Оноре).

Помалу слава ка-фе відтіснила на задній план кабаре. Мода була такою ж в Гер-манії, Італії, Португалії.

У Лісабоні кави, який надходив з Бразилії, був дешевий, так само як і мелена цукрова пудра, ко-торую клали в каву в такій кількості, що, як повідомляє один англієць, ложка стояла в чашці сторчма 278 К того ж кава-модний напій, не залишиться напоєм одних тільки франтів. У той час як всі ціни росли, над-рясне виробництво на [тропічних] островах утримувало ціну чашки кави приблизно на одному рівні.

Легран д'0ссі пояснював в 1782 р., що «споживання у Франції потроїлася. Немає жодного буржуазного будинку,-додає він,-де б вам не запропонували кави. Немає жодної продавщиці, кухарки, Горніча-ної, яка б не пила за сніданком кави з молоком.

На рин-ках, на певних вулицях і в провулках столиці обоснова-лись жінки, що продають простолюду те, що вони име-нуют кава з молоком, тобто кепське молоко, підфарбоване кавовою гущею, яку вони купили у слуг із знатних будинків або у господарів кафе. Напій цей знаходиться в жерстяній колонці, забезпеченою краном для розливу й пічкою для підтримування його в гарячому стані.

Біля маленької крамниці або ларька торговки зазвичай є дерев'яна лавка. І ось ви з здивована-ням бачите, як перекупка з Центрального ринку чи вантажник, прийшовши до ларька, вимагає кави. Їм його подають в одній з тих великих фаянсових чашок, які вони прозвали «genieux».

Ці поважні персони п'ють його стоячи, з кошиком за спиною, еже-Чи тільки, бажаючи особливо витончено насолодитися їм, вони не со-благоволять опустити свій вантаж на лаву і всістися на ній. Зі своїх вікон, що виходять на прекрасну набережну, де я живу [Луврська набережна, по сусідству з Новим мостом], я часто спостерігав це видовище в якому-небудь з тих дерев'яних балу-ганів, яких набудували від Нового моста до самого Лувру.