Профінструмент для економіста

Ваш помічник по всім економічним питанням

Ще й сьогодні ці міфи цілком живі, хоч щоденно

profinstrument003Ще й сьогодні ці міфи цілком живі, хоч щоденно і спростовуються фак-тами. А хіба сам Маркс не ототожнював капіталізм і еконо-мічного прогрес перш ніж виявилися його внутрішні про-протиріч?

Нижче нульової позначки Що ще гальмувало соціальні хвилювання, так це істота-вання у всіх суспільствах минулого, включаючи і суспільства европей-ські, величезного [за чисельністю] люмпен-пролетаріату. У Ки-тає, в Індії цей люмпен-пролетаріат зливався з ендемічним рабством, [перебуваючи] на півдорозі між злиднями і істота-ристанням за рахунок поблажливою благодійності.

Рабство поширене було по всій величезній області ісламу, зустрі-чалось в Росії, залишалося вкрапленим в Південній Італії; воно ще було присутнє в Іспанії та Португалії і розквітло по той бік Атлантики, у Новому Світі. Європа виявилася здебільшого позбавлена від цієї виразки, але на досить великих просторах вона ще відступила перед кріпацтвом, хоча йому тут була уготоване суворе життя.

Не будемо, однак же, думати, що на цьому все ж привілей-гірованних Заході все було на краще в цьому найкращому зі «вільних» світів. За винятком багатих і могутніх, всі люди там були жорстко прикріплені до свого становища, пов'язаний-ному з тяжкою працею.

Чи завжди існувала така вже різниця між польським і російським кріпаком і іспольщіком настільки-ких західних областей? '^ У Шотландії аж до закону 1775 р. і особливо до [парламентського] Акту 1799 багато горнорабо-чие, пов'язані довічними контрактами, «були справжніми кріпаками »'". Нарешті, суспільства Заходу ніколи не були м'якими по відношенню до дрібноті, до наброду, до «нікчемним лю-дішкам». Там постійно жив величезний люмпен-пролетаріат, люди, які не мали роботи, вічно безробітні, і то було дуже стародавнє прокляття.

На Заході все відбувалося так, немов глибокий поділ праці в XI і XII ст. - Міста по одну сторону [бар'єру], дерев-ні по іншу - залишило нерозділеного, і остаточно, величезну масу невдах, для яких більше не було роботи. Провину за це слід було б покласти на суспільство з його звичайними несправедливостями, але також - і навіть більшою мірою! - На економіку через її нездатність забезпечити пів-ную зайнятість.