Профінструмент для економіста

Ваш помічник по всім економічним питанням

Як і годиться, політика тут передувала економіці, а по-следние

profinstrument124Як і годиться, політика тут передувала економіці, а по-следние довго задовольнялася обмеженими, навіть пунктир-ними успіхами. У Корнуоллі лондонські негоціанти дуже ра-але заволоділи одним тільки оловом - ^. В Уельсі, заново завое-ванном в 1536 р., експорт худоби, переганяли в Лондон, зробився характерною рисою лише після 1750 р. ^ ° ", а по-справжньому цей край перетвориться лише з важкої інду-стрії, яка буде там організована англійцями в XIX в. Але, як і можна було передбачити, дві головні партії цієї внутрішньої гри розігрувалися щодо Шотландії, де хід подій виявився в загальному непередбаченим, і Ірландії, де Англія ніколи не припиняла експлуатувати колонію, до якої було рукою подати.

В принципі Шотландія була створена для того, щоб оста-тися самостійної і уникнути «маргіналізації», навіть елементарної. Вона була обширна, дорівнюючи в цілому [по пло-щади] половині Англії, гориста, бідна, відокремлена від своєї со-седкі труднопрохідними прикордонними областями.

Все минуле, заповнене запеклими війнами, предрасполо-гало її до того, щоб говорити «ні», пручатися. Та до то-му ж навіть після 1603 р., коли Яків VI Шотландський унасле-дова престол Єлизавети і став Яковом 1 Англійським, З'єднан-нив таким чином на одній голові корони обох країн, Шот-Ланд зберегла уряд і парламент, про относитель - ної слабкості яких говорити можна, але які все ж про-довжували існувати ^ ^.

Точно так само продовжували суще-ствовать межа між Шотландією та Англією та митниці на ній. Але якщо митниці ці давати перші можливість захи-титься від бурхливого імпорту, то другий вони дозволяли закрити свою територію для худоби і лляних тканин Шотландії, так само точно як і заборонити мореплавцям з Единбурга, Глазго або Данді доступ в англійські колонії...

Шотландія в XVII в. була країною бідною. Було б смішно хоча б на мить порівняти її з Англією.

Її економіка була ар-хаічной, її замледеліе-традиційним, і занадто часто вбивчі голодовки слідували там за поганими врожаями, наприклад в 1695, 1696, 1698 і 1699 рр.. «Ми ніколи не дізнаємося, скільки людей померло [в ці роки]: сучасники поговарівая-ли про однієї п'ятої, однієї четвертої населення, навіть про однієї третини і більше в деяких областях, де жителі вимерли або бігли» - ^. Проте ж зовнішня економіка оживляла порти, насамперед Літ, гавань Единбурга, Абердін, Данді, Глазго плюс безліч гаваней, з яких виходили численні ма-лотоннажние суду, прямуючи в різні пункти призна-ния: в Норвегію, Швецію, Данциг (Гданськ), Роттердам, Вірі, Руан, Ла-Рошель, Бордо, деколи в Португалію та Іспанію.