Профінструмент для економіста

Ваш помічник по всім економічним питанням

Особа, яка потребує припинення звернення стягнення

profinstrument1242. Особа, яка потребує припинення звернення стягнення на заставлене майно або його реалізації, зобов'язана відшкодувати заставодержателю витрати, понесені у зв'язку із зверненням стягнення на це майно та його реалізацією.

Стаття 61. Розподіл суми, вирученої від реалізації заставленого майна

Сума, виручена від реалізації майна, закладеного за договором про іпотеку, після утримання з неї сум, необхідних для покриття витрат у зв'язку із зверненням стягнення на це майно та його реалізацією, розподіляється між заявили свої вимоги до стягнення заставодержателями, іншими кредиторами заставника і самим заставодавцем. Розподіл проводиться органом, що здійснює виконання судових рішень, а якщо стягнення на заставлене майно було звернено в позасудовому порядку - нотаріус, який посвідчив угоду про такий порядок стягнення, з дотриманням правил статті 319, пункту 1 статті 334 і пунктів 5 і 6 статті 350 Цивільного кодексу Російської Федерації, а також статті 46 справжнього Федерального закону.

Якщо предметом іпотеки, на який звертається стягнення, є державне або муніципальне майно, суми, що підлягають перерахуванню заставодавцю в порядку та черговості, які визначені цією статтею, зараховуються до відповідного бюджету.

Глава XI. Особливості іпотеки земельних ділянок

Стаття 62. Земельні ділянки, які можуть бути предметом іпотеки

1. За договором про іпотеку можуть бути закладені земельні ділянки, які перебувають у власності громадян, їх об'єднань, юридичних осіб і надані для садівництва, тваринництва, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, присадибні земельні ділянки особистого підсобного господарства та земельні ділянки, зайняті будівлями, спорудами або спорудами, у розмірі, необхідному для їх господарського обслуговування (функціонального забезпечення).

2. При спільній частковій або спільній власності на земельні ділянки, зазначені в пункті 1 цієї статті, іпотека може бути встановлена тільки на приналежний громадянинові або юридичній особі земельну ділянку, виділену в натурі із земель, що перебувають у спільній частковій або спільній власності.